Професори дитячих сердець

Не треба бути психологом, щоб розуміти, що життя без мами й тата – це страшна душевна травма для кожного малюка. Важко замінити батьківські обійми або тепло долоні рідної людини. Нема страв смачніших, ніж бабусині пиріжки та вареники. І все це знають й розуміють вихователі нашого закладу. Дитячий будинок «Перлинка» існує вже багато років та має штат професійних педагогів, вихователів. І ця проблема їм дуже добре знайома, з цього починається їх нелегка праця, це треба враховувати кожен день, кожну хвилину. Якісне, всеосяжне спілкування з малюками стоїть на першому місці. Кожний вільний час співробітники контактують зі своїми підопічними та у різноманітній формі підбирають ключ до їх серця та душі. Це не завжди буває легко та просто, тому в хід йдуть різноманітні методи, педагоги постійно експериментують та знаходять нові технології. Кожен, хто колись працював вчителем, знає про корисні властивості уроку в формі бесіди. Круто, коли малюк не просто слухає, а й ставить запитання, робить підказки, коментує слова вчителя, висловлює думку.

Хлопчики та дівчатка обожнюють мультики та кінострічки: важливо знайти картину, яка б не мала повчального змісту та не вчила добру та справедливості. Багато користі дають цікаві екскурсії, невеличкі подорожі, поїздки до цирку або зоопарку. Дитина не просто відривається, а й знаходить нові інтереси: її серце заповнюються емоціями та яскравими враженнями. Але з-за фінансової скрути кількість екскурсій та поїздок зараз обмежена: дуже дороге пальне, меценати неспроможні робити нашому закладу такі подарунки. Тому доводиться використовувати більш надійний засіб – невеличкі театральні вистави, що роблять наші педагоги самотужки. Треба лише вивчити роль, провести пару репетицій та зібрати малюків на творчу постанову. Можна показати малюкам казочку, вони обожнюють дивитися біблейські історії та оповідання про Ісуса. А якщо є можливість залучити хлопчика або дівчинку до театрального дійства та доручити першу у житті роль – то це вищий педагогічний пілотаж.

Лише творчий процес змушує думати тільки про майбутнє та жити світлими цілями. Не буває двох однакових малюків: кожне серце – це індивідуальність та власні особливості. Потрібен персональний підхід, використання різних методик та особливих «фішок». Наші вихователі не тільки впроваджують всесвітній педагогічний досвід, а й роблять відкриття, діляться власними надбаннями з колегами. Відзначимо те, що дитина іноді бачить перед собою не вихователя, а власну матусю або бабусю. Потрібно це усвідомити та в рівній мірі розподіляти увагу до інших малюків, бо вони також можуть відчувати щось подібне. Страшною помилкою буде бажання приділяти більше уваги одним та набагато менше іншим.

Останній рік становище закладу погіршилося: спонсори пішли на фронт, щедрі меценати втратили статки. Тому всі дорослі дуже багато часу приділяють не іграм та бесідам, а пошуку нових друзів. Нам дорогий кожний, хто хоч чимось може підтримати наш дитячий будинок. Україна страждає від ракет та снарядів, державного фінансування у «Перлинки» не було і в минулі роки. Але кожен небайдужий громадянин має право переказати невеличку суму або вислати поштою те, що завжди потрібно у великій родині. Іграшки, книжки, надлишки продовольства, зайві гаджети та спортивне знаряддя – все це згодиться в нашому господарстві. Після лютого 2022 року наша сім’я стала більшою, стіни «Перлинки» перетворились на домівку для переселенців Донбасу. Неодмінно знайдіть можливість допомогти дитбудинку. Україна – це земля щедрих, чесних, доброзичливих, небайдужих. Ваші добрі наміри побачить Бог та вже скоро компенсує здоров’ям, довголіттям та перемогою.

Малюки сиротинця вірять в Вашу небайдужість!