Людина живе під дією багатьох законів та норм. Одні нам подарувала природа – їх зазвичай називають інстинктами, інші сидять в нашому серці та душі. Літню людину тягне в міста, де пройшло її дитинство. Навіть молоді хлопці та дівчата, що вирвалися на свободу з під батьківської опіки, бажають приїхати знов додому та поділитися емоціями та першими життєвими досягненнями. Все це добре знають та розуміють викладачі та вихователі установи «Перлинка». Дитячий будинок багато років існує на Кіровоградщині та працює за біблійними принципами. Тут часто бувають різні заходи та свята. А ще є дні, коли всі співробітники ридають від щастя, бо до них у гості приходять колишні вихованці.
Справжня подія відбулася у середині лютого 2023 року. Більшість співробітників не повірили своїм очам: на порозі закладу стояв Вадим, що вже давно став дорослим юнаком та перетворився на кремезного чоловіка. Усі, хто його знав, плакали від щастя та бурхливих емоцій. Хлопець не тільки зміг знайти себе у дорослому житті, а і став повноцінним громадянином великої країни. Він декілька місяців воював на фронті, нищив орків та захищав рідний край. Вадик завжди був на передку та ніколи не ховався за спинами друзів. Саме тому його тіло прийняло декілька грамів смертоносного металу. Поранення було важким, багато часу довелось провести у реанімації. Лікарі довгий час витягували його з того світу, не обійшлося без допомоги Бога. Та й не такий наш хлопець слабак, щоб прощатися з життям у розквіті сил!
Ми дуже довго не знали, де він, що з ним. Але страшна війна зближає нас та змушує знов єднатися, частіше спілкуватися. Вадим розповів багато цікавого зі свого життя, побачив зміни, що відбулися у сиротинці. Вся увага цього дня була прикута саме до нього. А маленькі хлопчики, що зараз ростуть в наших стінах, мріють стати такими ж сильними та красивими, як він. Вадиму ще потрібні сили та лікування, щоб продовжити найважливішу зараз справу та добити ворога, очистити рідну землю від смердючого ватного чобота. Саме рідні стіні, в яких він ріс та мужнів, надають сил та впевненості. Для кожної людини повернення в батьківський дім дає енергетичне підживлення та емоції. А ми були щасливі, що з хлопця вийшла справжня людина-захисник. Йому прийшлося відповідати на купу наших запитань, бо в кожній няні він бачить свою маму, а кожний вихователь вважає його своїм сином.
Ми всі будемо молитися за здоров’я хлопця та просити у Бога надійного захисту від куль та уламків бомб. Наша багаторічна праця по його вихованню не пройшла даремно, бо ми завжди вчимо діточок хоробрості, кмітливості, справедливості, вмінню постояти за товаришів та усіх, хто страждає. Сподіваємось, що вже скоро він остаточно одужає та закінчить велику справу, зі своїми побратимами призначить день, коли всі ми разом будемо святкувати Перемогу. А ще нам дуже хочеться, щоб в нього була своя родина та сама красива дружина. Саме такі хлопці є цвітом нації та страшним сном ворога.
В наших теплих стінах росте багато хлопчиків, які будуть не гірше Вадима. Але для повноцінного становлення їм потрібні калорії, вітаміни, одяг та спортивне знаряддя. Наша установа не отримує фінансування з бюджету, а існує лише на донати меценатів та допомогу спонсорів. Багато хто з них втратив статки з початком війни. Тому нам приходиться звертатись до звичайних громадян. Буде добре, якщо кожен з Вас трошки підтримає наш дитячий будинок. Україна завжди відрізнялася великою кількістю щедрих та добрих людей. Ми будемо раді усілякій допомозі. Ваші щедрі внески – це найкраща інвестиція в майбутнє країни. Саме з наших діточок виходять найкращі захисники, будівники, лікарі, педагоги. Віримо у Вашу підтримку та молимося за ЗСУ! Перемога неминуча!