У маленькому дитячому будинку на околиці одного українського містечка розпочалися найцікавіші творчі заняття, які мріяли провести ще з початку весни. Заняття арт-терапії організувала талановита та добра людина — пані Тетяна Хмуринська. Її серце завжди було відкритим до дітей, а особливо до тих, хто з різних причин втратив сім’ю. Пані Таня – досвідчений педагог і арт-терапевт, яка працює з дітьми-сиротами понад десять років, допомагаючи їм знайти себе через творчість і мистецтво.

Хто така пані Тетяна Хмуринська?

Пані Тетяна – це не просто вчителька. Вона справжня чарівниця в очах дітей, які живуть у дитячому будинку. Таня родом з України і присвятила своє життя тому, щоб допомагати дітям, які втратили батьків, знайти внутрішню рівновагу та впевненість через творчі заняття. Вона вважає, що кожна дитина має безмежний потенціал, і її місія – допомогти їм його розкрити. Тетяна захоплюється не тільки мистецтвом, але й психологією, завдяки чому вона створює унікальні програми арт-терапії.

Діти її люблять за щирість, тепло і здатність бачити в кожному маленькому учневі щось особливе. Вона ніколи не критикує, навіть якщо виріб виходить недосконалим. Для неї головне — це процес, а не результат. В її заняттях діти можуть вільно виражати свої емоції, розказувати свої історії без слів, просто через форми, кольори та рухи.

Користь арт-терапії для дітей-сиріт

Арт-терапія – це більше, ніж просто творчі заняття. Вона допомагає дітям вирішувати внутрішні конфлікти, знижувати тривожність і покращувати психологічний стан. Діти-сироти часто переживають великий стрес через втрату батьків та відчуття покинутості, тому такі заняття стають для них своєрідним “виходом” із замкнутого кола болю та самотності.

Заняття ліпкою з глини, які проводить пані Таня, дозволяють дітям виражати свої емоції через фізичні дії. Глина — це матеріал, який легко піддається рукам і водночас вимагає терпіння та уваги. Ліпка допомагає розвивати моторні навички, концентрувати увагу і знаходити в собі спокій.

Коли діти формують щось з глини, вони неначе створюють свій власний маленький світ, де можуть бути головними героями і керувати процесом. Це дає їм відчуття контролю, якого їм часто не вистачає в житті. А спільна робота в групі формує в них навички співпраці та взаємодії з однолітками, що особливо важливо для соціалізації.

Ліпка з глини: особливі мишки

Останнє заняття було присвячене ліпці з глини, і тема уроку — створення мишки. Кожна дитина отримала шматок глини і завдання створити свою унікальну мишку. Але, як і завжди, пані Таня нагадала: «Головне не те, що ви зробите, а як ви це зробите».

Рома, хлопчик, який завжди був задумливий і трохи сором’язливий, вирішив зробити свою мишку худою. Він обережно формував тоненьке тіло, неначе боявся зробити його занадто великим. Можливо, він так бачив свою мишку через свої внутрішні переживання. «Вона дуже струнка, бо швидка», — пояснив Рома, хоча в його голосі можна було почути нотки суму.

Крістіна, дівчинка з великими, допитливими очима, зробила свою мишку вухатою. Її мишка мала величезні, круглі вуха, які виступали на всі боки. «Вона слухає всіх і чує кожну маленьку деталь», — весело сказала вона, але в її словах також відчувалася потреба бути почутою.

Назар, найменший з усіх дітей, зробив крихітну мишку. Вона була така маленька, що ледве трималася в його руці. Він акуратно працював, формуючи кожну частинку з великою любов’ю та увагою. «Вона маленька, але сильна», — сказав Назар, і його очі засяяли гордістю.

Головне — процес, а не результат

Пані Таня завжди наголошувала, що ліпка з глини — це не змагання за найкращу фігуру. Важливим є сам процес створення, адже через нього діти вчаться слухати себе, розуміти свої почуття і ділитися ними з іншими. Вони не боялися експериментувати і вносити щось своє у свою мишку, адже пані Таня створювала атмосферу безпеки та підтримки.

Заняття арт-терапією з пані Тетяною – це більше, ніж просто творчість. Це можливість для дітей-сиріт відчути себе частиною великого світу, де їх люблять і підтримують, де кожен їхній рух і кожна думка мають значення.

Така робота допомагає дітям стати більш впевненими в собі, знайти втіху в творчості і, можливо, відкрити в собі нові таланти. Вони дізнаються, що навіть коли життя здається важким, у них завжди є можливість створювати щось нове і прекрасне — своїми руками і своїм серцем.

На цьому занятті народилися три особливі мишки: худа, вухата і крихітна. Але головне, що в кожній з них була частинка душі їхнього творця. І це — найбільший успіх.